вівторок, 29 грудня 2020 р.

Лялька-Варварка для Різдвяного затишку

    У ці похмурі зимові дні промінчиком щастя для нас став майстер-клас "Лялька-Варварка", який додав Новорічного та Різдвяного настрою. 

    Майстер-клас від майстрині, учасниці ТО "Берегиня" - Надії Луцишин.


понеділок, 21 грудня 2020 р.

Етно-аспекти «Обереги, що не губляться у віках»

 Майстер-клас від 

Алли Шушкевич

/майстер народної ляльки, член національної спілки

майстрів народного мистецтва України,

учасниця ТО "Берегиня"/

Частина 1            

         Частина 2



понеділок, 7 грудня 2020 р.

День Української Хустки

  

   7 грудня "День Української Хустки", працівники бібліотеки-філії №4 для дорослих долучились до яскравого флешмобу -       "Зроби фото з хусткою".

   


  

   Друзі долучайтесь, адже саме хустка з давніх-давен в українських сім'ях слугувала оберегом, символом любові й злагоди.


понеділок, 23 листопада 2020 р.

А свічка плакала в скорботі


     У 1932-1933рр. комуністичний тоталітарний режим вчинив жахливий злочин геноциду проти українського народу. Зумисне організованим голодом винищено мільйонів людських життів. Долі інших мільйонів було скалічено. Пережиті жахіття залишили глибоку рану в кількох поколіннях українців. За роки незалежності багато зроблено для відновлення історичної правди та збереження національної пам'яті про Голодомор. 

   У 2006 році Верховна Рада України ухвалила Закон про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Сьогодні перед усім українським суспільством стоїть завдання глибокого переосмислення причин, характеру, масштабів трагедії, гідного вшанування пам'яті мільйонів наших співвітчизників. Лише така позиція - позиція пам'яті та вшанування - гаранує неможливість повторення подібних трагедій у майбутньому. 

   Більш детальніше про ці події Ви можете ознайомитись у нашій бібліотеці.

Виставка-жалоба "А свічка плакала в скорботі"






пʼятницю, 20 листопада 2020 р.

Свобода в кожному серці

     День гідності та свободи – це не лише про один день, це про зміну свідомості українців, про їхні принципи та прагнення кращого майбутнього.
     21 листопада в річницю початку Євромайдану відзначається день коли  розпочалися дві доленосні для сучасної України події з інтервалом у дев’ять років: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го

     Цей День можна назвати наступником Дня свободи, яке впродовж 2005-2011 років відзначалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції, проте було скасоване екс-президентом Віктором Януковичем.

     13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи» з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження й донесення до сучасного та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події, які мали місце в Україні на початку XXI століття.

     Детальніше Ви можете ознамомись у кгигах які описують ці історичні події нашої неньки України.

До вашої уваги в бібліотеці представлений історичний віраж 
«Свобода в кожному серці»

понеділок, 9 листопада 2020 р.

Наша мова найкраща

     Уже 23 років поспіль 9 листопада українці відзначають День української мови та писемності.

     Свято було засновано президентом України Леонідом Кучмою в листопаді 1997 року.

До Вашої уваги 10 цікавих фактів про нашу українську мову: 

  • Сучасна українська мова налічує, згідно словнику Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в даний час.
  • Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.
  • У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.
  • Вчений В.Кобилюх довів, що українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше.
  • Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки”.
  • Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
  • В кінці шістнадцятого — на початку дев’ятнадцятого століть в Україні використовувалася особлива система письма («козацький скоропис», укр.), де начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у крилиці.
  • Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера “п”; на цю літеру також починається найбільша кількість слів. Літера “ф” – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків, прийшли в українську мову з інших мов.

  • В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).
  • У 448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли, (на території сучасної України), того самого Аттіли, який розгромив Римську імперію, записав слова “мед” і “страва”.


пʼятницю, 30 жовтня 2020 р.

 

Дорогі друзі !!!

Проєкт №98 «Креативний простір: час дій, 

час змін»  потребує Вашого голосу



     Нова мистецька локація для мешканців «Сонячного» за ініціативи міських бібліотек №4 та №8

     Проєкт №98 «Креативний простір: час дій, час змін» представлено на голосування в рамках громадських проєктів 2021. Впроваджуватиметься він на прилеглій території поблизу бібліотеки-філії №8 для дорослих та бібліотеки-філія №4 для дітей, що розташовуються на вул. Б.Лепкого, 6.

   Жителям мікрорайону потрібні комфортні зони для відпочинку, створення сучасного яскравого дизайну, естетичного зонування простору та вільного доступу до інформаційних ресурсів. Проєкт спрямований на розвиток інфраструктури міста з загальнодоступним характером і використовуватиметься, як мистецько-громадський простір для усіх хто бажає цікаво і змістовно провести своє дозвілля, а працівники бібліотек отримають можливість для проведення заходів за межами бібліотеки (майданчик біля бібліотек).

     Докладно ознайомитись із проєктом №98 «Креативний простір: час дій, час змін» та віддати свій голос за нього можна за посиланням

Або скануйте QR код.



Медіаграмотність в українському суспільстві

     24-31 жовтня проходить Всесвітній тиждень медійно-інформаційної грамотності.

     Медіаграмотність – вміння отримувати доступ до медіа, аналізувати контент, оцінювати медіаповідомлення, а також створювати контент для самовираження та спілкування.                      Технологічна або цифрова грамотність передбачає вміння користуватись сучасними інформаційними технологіями та програмним забезпеченням з урахуванням усіх можливостей, що надає інформаційний прогрес.

     Медійна та інформаційна грамотність  допомагає кожній людині розвинути навики, необхідні для отримання максимальної вигоди від використання медіа, інформації та технологій впродовж життя.
     Дія Цифрова освіта  це онлайн платформа де кожен українець може навчатись цифровій грамотності безкоштовно, корисно та цікаво!

     Сьогодні з цифровими навичками ми зможемо ефективно та безпечно застосовувати технології в роботі та навчанні, для професійного та особистісного розвитку.

   
   Медійно-інформаційна грамотність – важливий складник фахової підготовки бібліотекарів. Бібліотечні фахівці мають бути медійно грамотними, володіти ефективними формами бібліотечної роботи.


     Усі бажаючі можуть розширити свої знання з медіаграмотності за допомогою онлайн курсів Дія Цифрова освіта.
#GlobalMILWeek.


вівторок, 13 жовтня 2020 р.

Мужність і відвага крізь віки

 

             

     14 жовтня в Україні відзначають День українського козацтва та День захисника України.  Це дуже важливе свято для нашого народу, адже козацтво відіграло вирішальну роль у становленні нашої держави.Його історичне значення важко переоцінити. Народ будь-якої країни береже спогади про власне минуле, пишається своєю історією. Перекази про звитяжні вчинки предків передаються з покоління в покоління. Козак - значить "вільний чоловік". Козаки суворо дотримувалися дисципліни, успішно розвивали власну військову вправність, створили свій флот..Козаки дуже успішно справлялися зі своїми історично важливими завданнями, захищаючи Україну від войовничої Туреччини, рятували з полону християн, проданих у рабство, здобували багатства.

    Не випадково для святкування Дня  українського козацтва обрано День святої Покрови, вона здавна була покровителькою козаків.

     З нагоди свята вітаємо усіх, хто має високе звання захисника України! Шлемо сердечні вітання ветеранам, учасникам війни, військовослужбовцям, воїнам запасу, батькам та матерям солдатів та зичимо міцного здоров'я, добра, щастя, злагоди Вам та Вашим родинам.


пʼятницю, 9 жовтня 2020 р.

Булінг та кібербулінг: як протидіяти


       З розвитком новітніх технологій у сучасному світі з'явився такий вид цькування як кібербулінг.        
Яким він буває, як вберегти від інтернет-загроз свою дитину Ви можете дізнатися з лекції, яку провела для нас Мар'яна Гевко - психологиня, тренер у справі прав людини.



 

понеділок, 5 жовтня 2020 р.

Артбуки нашої бібліотеки

    Вже який рік поспіль Тернопільські міські бібліотеки створюють  книги своїми руками - Артбуки, в єдиному екземплярі. 

    Наша бібліотека-філія налічує шість таких мистецьких книг.

2014р.- "На струнах Кобзаревої душі"-приурочений 200-річчю з дня народження Т.Г. Шевченка;

2015р.- "Скриня скарбів - оберегів"- книга про українські прадавні обереги;

2016р.- "Я проростаю крізь літа. Крізь мене - Слово пророста" - присвячена творчості нашого письменника-краянина, художника, музиканта, професора  Олега Михайловича Германа;

2017р.- "Колисав мою колиску вітер рідного Поділля" - знайомить з колисковими Тернопільщини;

 2018р. - "В її душі - і Бог, і Україна" - присвячений життю та діяльності монахині-етнографа Северині Париллє.

                                      Відео-мандрівка "Артбуки нашої бібліотеки".




Лялька - мотанка

    Поринути у світ ляльки-мотанки нам допоможе майстер-клас від Алли Шушкевич - майстра народної ляльки, члена національної спілки майстрів народного мистецтва України, учасниці ТО "Берегиня".

   Майстер-клас "Лялька-мотанка".

                                


Любов живе в мені...

    Гостем другого дня  бібліотечного фестивалю -  БІБЛІОФЕСТ - Х "Бібліотек@ : час змін - час дій!" стала Баліцька Марія Йосипівна - українська журналістка, редактор, літератор, громадська діячка, художниця, майстер художніх народних промислів, заслужений журналіст України.

   Відео-зустріч "Любов живе в мені..." Марія Баліцька.



Інтонації

     Х БІБЛІОФЕСТ виходить за межі Тернополя . 

Презентація книги "Інтонації" - Олесі Дибовської, Софії Сіренко та Юліїї Судус.

м. Івано-Франківськ






Мокре валяння квіточки

 Майстер-клас "Мокре валяння квіточки" від Тетяни Охрицької - майстрині, дизайнера одягу, учасниці ТО "Берегиня".

          


"Дівчинка з файного міста"


    Х ювілейний бібліотечний фестиваль БІБЛІОФЕСТ, який проходить у файному місті Тернополі має назву: "Бібліотек@: час змін - час дій". Цьогоріч наш фестиваль проходить в онлайн-форматі. Наша бібліотека підготувала ряд відео з відомими та цікавими людьми, не тільки з  Тенополя, а й   Івано-Франківська..

    Перший день фестивалю розпочався з відео-презентації книги "Дівчинка з Файного міста",  автором якої є Леся Заморська - тернопільська поетеса, журналістка і просто чудова людина.


                                      .   

понеділок, 7 вересня 2020 р.

8 вересня - Міжнародний день грамотності

  

         Міжнародний день грамотності - свято, що відзначається щорічно 8 вересня та символізує досягнення всього людства.                                                                                               
     Уже понад півстоліття тому, з 1966 року, ЮНЕСКО офіційно почала відзначати Міжнародний день грамотності 8 вересня.                                                                                 
     Що означає грамотність? Це не тільки вміння читати й писати . За визначенням ЮНЕСКО, грамотність для людини прирівнюється до свободи.                                                                          
     Одне зі значень слова "грамотність" - це володіння цілим комплексом суспільно-необхідних знань і навичок, які дозволяють людям свідомо брати участь у соціальних процесах, а також вільно спілкуватися різними мовами і в різних культурах у сучасному світі.                                  
     Грамотність - свято для людства, яке досягло вражаючого процесу в цій галузі, довівши кількість грамотних людей у світі до чотирьох мільярдів. Однак грамотність для всіх - дітей, молоді та дорослих - ще не до кінця досягнута мета.                                                                         
     За даними ЮНЕСКО , на сьогодні понад 260 мільйонів дітей не ходять до школи, і практично кожна дев'ята доросла людина в світі не грамотна.                                                                                         
        Щорічно День грамотності присвячений певній темі. Цьогоріч Міжнародний день грамотності приурочений темі: "Грамотність і багатомовність".

пʼятницю, 21 серпня 2020 р.

Україна - незалежна європейська країна

 


                                              Усюди є небо і зорі скрізь сяють,                                                                                                      
                                               І квіти усюди ростуть...                                                                                                                           
                                              Та тільки одну Батьківщину ми маєм -                                                                                   
                                               Її Україною звуть.

   В Україні 24 серпня щорічно відзначається День незалежності - державне свято, встановлене на честь  проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення Держави Україна в її сучасному вигляді.                                                                         
    16 липня 1990  Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверинітет України. У  цей же день було прийнято постанову "Про День проголошення Незалежності України".                                                                                                                                                     1 грудня 1991 року Акт проголошення незалежності було підтверджено на Всеукраїнському референдумі.                                                                                                        
  Незалежність України відтворює загальнодержавну ідею і духовне оновлення, сприяє утвердженню патріотизму, надихає на добрі справи задля розбудови нашої України як демократичної, правової держави.                                                                                  
      Нехай це свято додасть Нам наснаги і творчих здобутків в ім'я процвітання нашої Незалежної України                                                                                    

Прапор миру, вірності і волі


     23 серпня українці вшановують один із офіційних символів країни - Державний Прапор Укаїни.

    Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів.                Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком. Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного, як стяг Української Народної Республіки.                                 Впрдовж ісоричних звершень він став символом боротьби за національні й соціальні  права українського народу. Серце кожного українця завмирає при підйомі національного прапора.. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця. краса та багатство рідної землі.                                                                                                                                                         Синьо-жовтий стяг над нашою землею завжди був символом національного відродження, втілення віковічної мрії наших предків про свободу, незалежність і славу України.                                                 

 Державний прапор України -

Це стяг із двох подовжніх смуг.

Він символ вільної людини, 

У ньому український дух!

У синім - небо Батьківщини, 

Його безкрайність і блакить, 

І вище нього, Україно, 

Хай пісня нації летить!

У жовтім кольорі - колосся,

Багатство нашої землі.

Щоб у достатку всім жилося,

І в люднім місті, і в селі.

Нехай він нас завжди єднає,

Його із гордістю несуть.

А світ, побачивши, впізнає:

Під стягом Українці йдуть!



середу, 29 липня 2020 р.

Провідник української нації, Великий митрополит...


        За своє життя Митрополит Андрей Шептицький витримав кілька арештів, пережив хворобу, та втратив близьких. Проте усе це не завадило йому смиренно проповідувати, активно підтримувати освіту й науку та впевнено відстоювати право кожної людини на релігійне самовизначення.



















 


вівторок, 28 липня 2020 р.

Етнографічні грані таланту



  Тернополянка, український лікар, викладач, письменниця, бард, Член Національної Спілки письменників України, кандидат медичних наук, доцент і просто талановита людина якій сьогодні виповнилось 65 років - Леся Іванівна Романчук.

   Письменниця народилася 28 липня 1955 року в селищі Транспортне Тенькинського району Магаданської області в сім’ї політв’язнів, під час заслання батьків. Після закінчення терміну заслання у 1963 р. родина переїхала в Україну до м. Тернопіль


   Леся Романчук є фахівцем у сфері акушерства й гінекології, автором ряду підручників. Викладає у Тернопільському медичному університеті.  Автор кількох десятків наукових праць, співавтор 15 підручників з акушерства та гінекології для студентів вищих медичних навчальних закладів українською, російською та англійською мовами.


    Для більш глибшого ознайомлення з творчістю нашої землячки Ви можете завітати до нас у бібліотеку.



БІБЛІОТЕКА В ЖИТТІ ГРОМАДИ: СТВОРЮЄМО МАЙБУТНЄ


Шановні читачі просимо Вас взяти активну участь у соціальному дослідженні "Бібліотека в житті громади: створюємо майбутнє" та заповнити онлайн-анкету за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdfAmhdIzf7JiqHe-z1IeWUxZUsmfbej71Gbhi_CaeFpLmFAw/viewform

пʼятницю, 24 липня 2020 р.

Володимир Винниченко: портрет на тлі епохи


      Український політичний й державний діяч, визначний письменник Володимир  Кирилович Винниченко. 

     

     Його ще називали "Лікарем людських душ", бо ввів в українську літературу нову проблему – внутрішній конфлікт людини, пошук сенсу життя. Революціонер-драматург, який підкорив режисерів і театралів України та Європи психологічним експериментом і новим героєм – інтелегентом замість селянина. Започаткував модерністську течію – неореалізм, філософську концепцію – конкордизм (чесність із собою), наукову фантастику й антиутопію.

понеділок, 6 липня 2020 р.

Зачароване літо Купало


       У ніч з 6 на 7 липня українці відзначають старовинне свято Івана Купала. Свято символізує зв'язок людини з природою і перехід до літнього циклу.
         Найправильніше традиційно святкувати ввечері, з приходом ночі.



       На Івана Купала не можна сваритися з близькими, бажати іншому зла чи заздрити. Святкова ніч містична і стосується продовження роду, тому все набуває особливого значення.

понеділок, 29 червня 2020 р.

"Велична, щедра і прекрасна мова..."

         Стаття 10  Конституції України, зазначає: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України»…

Любіть та розмовляйте своєю українською мовою.


пʼятницю, 26 червня 2020 р.

День Конституції України


     28 червня вся Україна святкує День Конституції. Це свято вважається одним із наймолодших, адже воно з’явилось лише після ухвалення Основного Закону України.

     Писали українську Конституцію цілих шість років – з 1990 по 1996. Закон України були прийнято о 9.18 ранку 28 червня 1996 року. 

     «Є Конституція!» – такими словами голова Верховної Ради Олександр Мороз оголосив результати голосування. Основний Закон вступив в силу з дня прийняття.  Основний Закон складається з 15 розділів і 161 статті.

     Вважається, що прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність і це стало найважливішим кроком у забезпеченні прав та свобод людини та громадянина.

     28 червня – дата історичного голосування – державне свято і офіційний вихідний в Україні. Це єдине свято, яке закріплене в самій Конституції. 

До вашої уваги в бібліотеці представлена книжкова виставка 
"Конституція України - новий відлік часу"



пʼятницю, 12 червня 2020 р.

пʼятницю, 22 травня 2020 р.

Своєрідність Волинської вишиванки



Здавна волинська вишиванка славиться своєю красою та своєрідністю. Переважна більшіть сорочок викроювались ножем. Крій жіночих та чоловічих сорочок принципово не відрізнявся.
Переважають чіткі, прості геометричні візерунки. 

четвер, 21 травня 2020 р.

Біле по білому або Подільська вишивка


Час доніс до наших майстринь бездоганні техніки вишивання традиційного одягу, ціле культурне джерело, але перейшло з поколінь у покоління, вбираючи у себе все найкраще, що стосується українців. Одна з цих технік вишивання «Білим по білому».

Традиційне вбрання українців


   В українському народному костюмі втілилася історична доля народу, його культура і традиції. Національний одяг зберігає в собі особливості різних культурних епох, тому він є одним з найважливіших історичних джерел вивчення культурних особливостей українського народу.
   Археологічні розкопки свідчать, що український народний костюм з`явився ще в часи Київської Русі. Вже тоді чітко виявлялися регіональні відмінності в одязі.

Вишиванка - твій генетичний код


День вишиванки відзначають щороку в третій четвер травня з 2006р.

У День вишиванки український традиційний одяг надягають усе більше людей не лише в нашій країні, а по всьому світу.
Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції “Всесвітній день вишиванки” і прийшли одного дня в українському традиційному одязі.

Так повелося, що завжди, коли нам добре та гарно, ми вдягаємо те, що для нас більше, ніж просто одяг, - наші вишиванки.
Вишиванка гріє, оберігає, надихає, наповнює світ красою, гармонією і любов‘ю.  Якби не було вишиванок - життя було б значно безбарвніше. Коли зовсім немає сили чи погано - одягай вишиванку і сила прибуде.

Цьогоріч День вишиванки ми святкуємо 21 травня


середу, 20 травня 2020 р.

Звичаї і традиції українського народу

      Звичаї нашого народу». Олекса Воропай.: dolesko — LiveJournal                                                                        
   Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть освячені віками. Звичаї народу - це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому.

понеділок, 18 травня 2020 р.

Унікальний петриківський розпис



Цікавий, альтернативний, неповторний – петриківський розпис. Це традиційний український художній стиль. У ньому безліч мальовничих квітів та дивних птахів, що манять своєю красою та барвистими візерунками.

Петриківка – це декоративно-прикладне, станкове народне малярство. Петриківські візерунки з легкістю можна перенести на будь-які поверхні та текстури, починаючі від стін інтер’єру та великих декоративних панно і закінчуючи склом, текстилем та платиком.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ



Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один із страшних прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. В Україні ця депортація визнана геноцидом. Цей день, 18 травня, в Україні вшановують як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.
Загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб на загальне спецпоселення, 6 тис. у табори управління резервів, 6 тис. до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб.

Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар.

пʼятницю, 15 травня 2020 р.

Що б такого почитати? (сучасна література)



Львівська вишиванка.


У давні часи завдяки вишиванці ми могли ідентифікувати регіон, соціальний статус та сімейне положення людини.

Як і кожен регіон України має свої особливості у вишивці не винятком стала і Львівщина.
Львівська вишивка має свою особливість: білий простір між елементами малюнка, завдяки чому сорочка виглядає прозорою і легкою. Львівські вишивки, виконані переважно хрестиком та стебнівкою, нагадують тонке мереживо. Дрібна павутинка квіток чорного кольору, поєднаного із червоним, жовтим, зеленим та синім.

У Львівському регіоні люблять поєднувати одразу по кілька різних візерунків. На білому полотні розливаються геометричні орнаменти, які творять невимушений легкий вигляд одягу. Аби вишиті елементи виділялись та ставали об’ємними – між візерунками залишають чисте полотно. 
У Львівській області вирізняються Городоцький, Яворівський та Сокальський райони.


Для Городецьконо району типові орнаменти, складені з багатопроменевої розетки та її фрагментів. Вишивають червоним, додаючи синього, рідше чорного кольору, так званим городоцьким швом. Городоцький шов «півмісяці» поширений у вишивці Городоцького району Львівщини. За композицією ці вишивки являють собою чергування круглих розеток — «місяців» або «півмісяців» з ламаної стрічки. «Півмісяці» вишиваються переважно червоним кольором у техніці гладі. Стібки гладі кладуться щільно, один до одного, початок стібка сусіднього сектора збігається з кінцем стінки попереднього.



Сокальська вишиванка – легка та контрастна. Традиційна для цього району вишивка виконана чорними нитками. Рідше на Сокальщині трапляється червона та жовта вишивка чи їх поєднання.

Від сорочок інших районів Сокальська вирізняється незакритим білим простором між елементами малюнка. Акуратні чорні візерунки створюють враження легкого мережива. Виконують їх поверхневим шиттям — хрестиком, стебнівкою.

На Сокальщині в кінці XIX століття для вишивання часто використовували геометричний орнамент. На початку XX століття на сорочках все частіше вишивають рослинні візерунки з мотивами руж, тюльпанів, барвінку. Вони компонуються у вигляді смуг, галузок з квітами, букетів або віночків з квітів та листків.

Багаті та вишукані візерунки вишивали на рукавах, манжетах та комірах (на тих частинах сорочки, які було видно з-під верхнього одягу).

Яворівська вишивка є більш яскравою. Яворівський район мав свою унікальну техніку: дрібні елементи складали з окремих фігурок: сосонок, клинців, кривульок…, вишитих різнобарвними нитками: блакитною, синьою, зеленою. У жіночих сорочках вишивали манжети рукавів та самі рукави, на грудях робили невеличкий виріз.