А свічка плакала в скорботі

     У 1932-1933рр. комуністичний тоталітарний режим вчинив жахливий злочин геноциду проти українського народу. Зумисне організованим голодом винищено мільйонів людських життів. Долі інших мільйонів було скалічено. Пережиті жахіття залишили глибоку рану в кількох поколіннях українців. За роки незалежності багато зроблено для відновлення історичної правди та збереження національної пам'яті про Голодомор. 

   У 2006 році Верховна Рада України ухвалила Закон про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Сьогодні перед усім українським суспільством стоїть завдання глибокого переосмислення причин, характеру, масштабів трагедії, гідного вшанування пам'яті мільйонів наших співвітчизників. Лише така позиція - позиція пам'яті та вшанування - гаранує неможливість повторення подібних трагедій у майбутньому. 

   Більш детальніше про ці події Ви можете ознайомитись у нашій бібліотеці.

Виставка-жалоба "А свічка плакала в скорботі"

Свобода в кожному серці

     День гідності та свободи – це не лише про один день, це про зміну свідомості українців, про їхні принципи та прагнення кращого майбутнього.

     21 листопада в річницю початку Євромайдану відзначається день коли  розпочалися дві доленосні для сучасної України події з інтервалом у дев’ять років: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. 

     Цей День можна назвати наступником Дня свободи, яке впродовж 2005-2011 років відзначалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції, проте було скасоване екс-президентом Віктором Януковичем.

     13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи» з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження й донесення до сучасного та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події, які мали місце в Україні на початку XXI століття.

     Детальніше Ви можете ознамомись у кгигах які описують ці історичні події нашої неньки України.

До вашої уваги в бібліотеці представлений історичний віраж 

«Свобода в кожному серці»

Наша мова найкраща

     Уже 23 років поспіль 9 листопада українці відзначають День української мови та писемності.

     Свято було засновано президентом України Леонідом Кучмою в листопаді 1997 року.

До Вашої уваги 10 цікавих фактів про нашу українську мову: 

• Сучасна українська мова налічує, згідно словнику Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в даний час.
• Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.
• У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.
• Вчений В.Кобилюх довів, що українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше.
• Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки”.
• Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
• В кінці шістнадцятого — на початку дев’ятнадцятого століть в Україні використовувалася особлива система письма («козацький скоропис», укр.), де начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у крилиці.

• Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера “п”; на цю літеру також починається найбільша кількість слів. Літера “ф” – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків, прийшли в українську мову з інших мов.

• В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).
• У 448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли, (на території сучасної України), того самого Аттіли, який розгромив Римську імперію, записав слова “мед” і “страва”.