Над тернопільським озером! Посріблені промені весла Пірнули у синь-глибочінь. І сонячний човник над плесом В катранну поплив далечінь. Скупалися верби гіллясті І крила оранжеві хмар, Гойднулися тіні хвилясто Дерев і закоханих пар. З естради долинула пісня, Забравши в полон небеса, І в дзеркалі озера міста Всміхнулась вечірня краса.