Мова барвиста, мова багата

    День української писемності та мови - свято, яке ми щороку відзначаємо  9 листопада.

    Мова — це генератор і найвища форма патріотизму, Божий дар і ключ до вивчення культури, історії, традицій, творець культури. Вона репрезентує народ у світі, є ореолом нації й етнічним кордоном.

    Мова і нація — це невід'ємна органічна цілість. Ці два поняття цілком вкладаються одне в друге, одне друге визначають, одне без другого існувати не можуть. Мова — не просто соціяльна категорія, що об'єднує людей на грунті порозуміння, а категорія національна, бо тільки національна мова, як органічний витвір духу нації, може служити засобом цілковитого порозуміння й розвитку всіх творчих сил нації.

    Українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети та її звучання неймовірне. Мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову. З кожним роком українська мова розквітає: носіїв рідної мови стає дедалі більше, молодь все частіше популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні. І сьогодні українською мовою розмовляють понад 45 мільйонів людей.

"Чужу мову можна вивчити за шість років,

а свою треба вчити все життя." 

Франсуа Вольтер

Тож запрошуємо до перегляду виставки-рекомендації

"Мова барвиста, мова багата"