неділю, 10 березня 2013 р.

У вінок Шевченкової слави (Бібліографічний огляд літератури)



       9 березня ми відзначаємо день народження Т. Г. Шевченка – справжнього генія, імя якого стало символом України. Він став для українців знаковою постаттю, взірцем мужності, патріотизму, великого таланту, сили духу.
  А. Церетелі
писав у своїх спогадах: 
«Признаюсь, я перший раз зрозумів з його слів, як треба любити батьківщину і свій народ
».

Із творчістю поета знайомить нас зібрання його творів:

Шевченко, Т. Г. Зібрання творів
[Текст]: в 6 т. / Т. Г. Шевченко. – К. : Наук. думка.

     Поезія Шевченка відома у світі, вона перекладена багатьма мовами. Вірш «Заповіт» відтворено 147-ма мовами, а «Кобзар» є дорогою серцю книгою для всіх українців:

Шевченко, Т. Г. Кобзар [Текст] / Т. Г. Шевченко. – К. : Вид. центр «Просвіта», 2001. – 344 с.

     Із життєвим і творчим шляхом Т. Г. Шевченка знайомить нас ґрунтовна праця великого колективу (майже 500 авторів):

Шевченківський словник
[Текст]: в 2 т. / відпов. ред. Є. Кирилюк. – К., 1978.

     А в науково-популярному нарисі С. Чаніна по крихітках відтворюється живий і неповторний образ Тараса Григоровича, його чуйна і зворушлива душа, погляди і світогляд. Використовуючи документальні та мемуарні джерела, автор спробував  відстежити поворотні моменти в долі українського класика, прагнув дослідити його родовід.

Чанін, С. Великий рід великої людини  
[Текст] / С. Чанін. – К.,2008. – 160 с.

    
«Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури», — влучно підмітив Іван Франко. Шевченкове слово супроводжувало Каменяра усе його життя, на творчості свого великого попередника він зростав як поет, утверджувався як літературознавець. «Творчість Т. Шевченка відображає самобутність мислення українського народу, його життєвий чин, його психологію, одне слово, виявляє незмінні координати національної сутності» - пише І. Франко у своїй книзі:

Франко, І. Шевченкознавчі студії [Текст] / І. Франко, упоряд. М. Гнатюк. – Л., 2005. – 471 с.

     Заслуговує на увагу і праця Івана Огієнка, яку він писав усе життя . Писав, без перебільшення, кров
ю серця, а тому сучасний український читач сприйме її не лише розумом, але і душею:

Огієнко, І. Тарас Шевченко [Текст] / І. Огієнко, упоряд. М. Тимошик. – К., 2002. – 438 с.

     Своєю творчістю Т. Шевченко утверджував українську літературну мову. Познайомитись із аналізом слів, висловів, якими творився   неповторний світ його поезій можна у книзі:

Русанівський, В. У слові – вічність [Текст] /В. Русанівський. – К.: Наук. думка, 2002. – 239 с.

     Для України Т. Шевченко –  її найвеличніша пісня. А слово його таке містке й афористичне, що численні рядки творів стали крилатими висловами. Із цього погляду особливо цінною являється книжка «Шевченкова криниця», у якій зібрані найвідоміші, особливо яскраві і змістовні афоризми із творів Шевченка:

Шевченкова криниця [Текст]: зб. афоризмів / упоряд. В. Дорошенко, Т. Майданович. – К.: Вид-во «Криниця», 2003. – 256 с.
 
     Під час етногафічної експедиції Тарас Шевченко  побував  на Тернопільщині. Ці відвідини нашого краю відбились у його творчості: відомі його малюнки Почаївської Лаври, про  Почаєв є згадки в поемах Шевченка «Слепая» (1842), «Невольник» (1845), «Петрусь» (1850), а про Кременець  поет згадав на засланні у повісті «Варнак» (1853—1854). Розгорнутий матеріал про перебування Т. Г. Шевченка на Тернопіллі, про вшанування його пам’яті у краї подається у книзі І. Дуди та Б. Мельничука:

Дуда, І. Тарас Шевченко на Тернопільщині [Текст] / І. Дуда, Б. Мельничук. – Тернопіль: Новий колір, 2007. – 107 с.

     Художник Леонардо да Вінчі казав, що «малярство – це німа поезія, а поезія – промовисте малярство». Невипадково  в історії світової культури поєднання в одній особі живописця і поета трапляється досить часто. До таких Богом обдарованих людей належить і Тарас Шевченко.
Ще в дитинстві у Тараса було непереборне бажання навчитися малювати. Ні зла мачуха, ні рабське становище не вбили в ньому цього прагнення. Саме талант художника вирвав Шевченка з кріпацьких пут. Малювання нарівні з літературною творчістю стало для митця потребою. З   багатогранною мистецькою спадщиною Кобзаря знайомить нас А. Ткач у своїй статті:


Ткач, А. «Український Рембрандт» [Текст] / А. Ткач // Дивослово. – 2011. - № 3. – С. 17-24.

     Хочеться звернути увагу на видання з сяйливою назвою «Пророк». Це вишуканий, щедро ілюстрований роботами В. Касіяна, літопис життя і геніальності Т. Шевченка:

Касіян, В. Пророк [Текст] / В касіян, Я. Гоян. – К.: Веселка,   2006. – 430 с.


3 коментарі: