17 лютого виповнюється 130 років від Дня народження Верховного Архієпископа Української Греко-Католицької Церкви, багаторічного політичного в'язня радянських концтаборів Йосифа Сліпого .
Народився
17 лютого 1892 р. в селі Заздрість у сім'ї Івана Коберницького-Сліпого й
Анастасії Дичковської на Тернопільщині. Закінчив народну школу в рідному селі
та гімназію в Тернополі. Вивчав богослов'я у Львові, відтак закінчив
філософські і богословські студії в Інсбруку (Австрія).
30
вересня 1917 року Митрополит Андрей Шептицький висвятив його на священика.
Після цього він знову поїхав на навчання до Інсбрука, де дістав ступінь доктора
теології. З Інсбрука переїхав на навчання до Рима, де дістав ступінь „Магістер
Аґреґатус”.
З
1922 року викладав догматику у Львівській духовній семінарії. Наприкінці 1925
року призначений ректором цього закладу, а в 1929 році – новоствореної
Богословської академії. У 1939 році Митрополит Андрей висвятив о. Йосифа на
єпископа з правом наступництва. 1 листопада 1944 року, після смерті Митрополита
Андрея, перейняв провід Української Греко-Католицької Церкви.
11
квітня 1945 року був заарештований більшовиками і засуджений на 8 років каторги
і примусової праці в Сибіру. Після закінчення цього терміну, без жодної причини
засуджений вдруге на невизначений термін. У 1957 році засуджений втретє – на
сім років каторжний робіт. Завдяки втручанням Папи Івана XXIII та президента
США Кенеді його було звільнено у 1963 році для участі у Другому Ватиканському
Соборі.
Упродовж
наступних двадцяти років Патріарх Йосиф намагався активізувати життя
Української Греко-Католицької Церкви на Заході. Він заснував Український
Католицький університет і збудував Церкву Святої Софії в Римі. Написав багато
наукових праць, декотрі мають двадцять томів.
Помер
1984 року. У 1992 році його останки перевезли до Львова, де вони, за участю
понад мільйона вірних, були поховані в Архикатедральному соборі Святого Юра.
Немає коментарів:
Дописати коментар