Землі нема, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть храми.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!...
Ліна Костенко
"Ліна Костенко з тих поетів, які здатні крізь вселюдське бачити національне, а крізь національне прозирати вселюдське" ( В. Базилевський).
90 років тому 19 березня у містечку Ржищів на Київщині в родині вчителів народилась геніальна українка, яка стала сумлінням нації, українська письменниця, поетеса-шістдесятниця, лауреат Шевченківської премії, Премії Антоновичів - Ліна Василівн Костенко.
Після середньої школи молода поетеса навчалась в Київському педінституті, а згодом - у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який закінчила 1956р. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських письменників - шистдесятників, що виступили на межі 50-60-х років ХХ ст.
Короткий оглят творчості:
- 1957р. - дебютна збірка поезій "Проміння землі"
- 2010р. - перший прозовий твір "Записки українського сумашедшого", що викликав великий ажіотаж;
Ліна Костенко - приклад для українців. Усе своє життя геніальна поетеса та письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї. Зараз вона воліє мовчати, а з нами говорять її твори.
Один із цікавих фактів про Ліну Костенко : вона відмовилась від премії "Золотий письменик України", не пояснивши нічого жодним словом, і від звання Героя України, яке хотів їй вручити В. Ющенко, а фраза "Політичної біжутерії не ношу" стала мало не афоризмом.
Як сказав сучасний літературознавець Григорій Клочек "Ліна Костенко - прямий духовний нащадок Шевченка, Лесі Українки, Франка. Поетів такого маштабу, такого дарування народжується мало - один-два на століття. Вона наближена до Істини. У неї абсолютний слух до "голосу" віків...".
Немає коментарів:
Дописати коментар