Для українця вишивка - не просто одяг. Це щось дуже особливе: рідне, святе. Вишивка - це символ, який зберігає коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу.
Ще в XI ст. при монастирях організовувалися своєрідні курси вишивок. Нині вишивка переживає піднесення і відродження. Елементи української вишивки все частіше використовуються в сучасному дизайні одягу, аксесуарів, прикрас, в інтер'єрі.
Свою душу і своє мистецтво представила у нашій бібліотеці у персональній виставці "І руки творять те, що серцю миле" Ситник Олександра. Пані Олександра за професією мікробіолог але це не заважає їй творити прекрасне. На виставці представлено: ікони, картини, сорочки вишиті різними техніками швів, ляльки мотанки та інші.
Брала участь у проектах, виставках, пов'язані з відродження борщівської чорної вишитої сорочки, бере активну участь ТО "Берегиння". Долучилась до проекту створення арт-буку "В її душі - і Бог, і Україна" майстерно відшивши зразок із етнографічної колекції Северини Париллє . Навчалась у "Школі борщівської народної сорочки".
Привітати з дебютною виставкою прийшли друзі, колеги по роботі - Майсенюк Анджела - лікар, колега з "Школи борщівської сорочки", майстер народних ремесел, співзасновник ГО "Школа борщівської сорочки" Вікторія Кривоніс, Луцишин Надія та інші.
Музичний дарунок прозвучав від студентів ІІІ курсу вокального відділення класу Дарчука Вадима і Равлюка Івана - музичного училища ім. С.Крушельницької: Катерини Бабак і Наталії Харшевська.
Запрошуєм на перегляд виставки
Немає коментарів:
Дописати коментар