О скарбе мій, моя співуча мово

 

    9 листопада  в Україні відмічається важливе свято — День української писемності та мови. Свято має стародавні корені – у цей день православні вшановують пам’ять Нестора Літописця, від якого до нас дійшла більшість письмових згадок про часи Київської Русі.

         На державному рівні свято День української писемності та мови було затверджене відносно недавно – у 1997 році тодішнім президентом Леонідом Кучмою був підписаний указ про внесення цієї пам’ятної дати у календар.

     Хто такий Нестор Літописець? Перш за все, НесторЛітописець відомий нам, як автор «Повісті временних літ», продовжувач справи Кирила та Мефодія, а також як монах Києво-Печерської лаври. Він був не просто істориком, що старався описати події свого часу, а й політичним діячем, а також людиною, що славилася своєю мудрістю.  Саме його прийнято вважати засновником та популяризатором української писемності. Через віки після Нестора українською писатимуть такі великі особистості, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та Іван Котляревський, а їх творчість буде знайома людям з усього світу.

Цікаві факти про нашу українську писемність, яка є однією з найстаріших в світі – їй вже близько тисячі років:

- у 448 році н.е. візантійським істориком Пріском Панікійським, який був у таборі вождя Гунів Аттіли на території сучасного Причорномор’я, були записані перші слова українською – «мед» та «страва»;

-у XVIII — XIX сторіччях в українській мові використовували до 50 різних систем письма, що робить її найбільш складнішою в орфографічному плані (на другому місті знаходиться монгольська мова);

-у період з XV по XIX сторіччя українці використовували особливу система письма – «козацький скоропис», який має ряд відмінностей від традиційної кирилиці;

-впровадження українського правопису на офіційному рівні відбулося 17 травня 1919 року під час Загальних Зборів Української академії наук;

-наша мова являється однією з самих милозвучних в світі – за цим показником вона займає почесне друге місце після італійської та третє за красою лексики після французької та перської. Статус «літературна» був присвоєний українській мові після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Тож його можна вважати основоположником нової української письменності.

До цієї знаменної дати  у бібліотеці представлена виставка-рекомендація     "О скарбе мій. моя співуча мово".