Здавна волинська вишиванка славиться своєю красою та своєрідністю. Переважна більшіть сорочок викроювались ножем. Крій жіночих та чоловічих сорочок принципово не відрізнявся.
Переважають чіткі, прості геометричні візерунки.
Вишивка була пронизана прозорими чорними візерунками.
Ефект вишуканої простоти підсилюється тим, що для вишивання використовували найчастіше один колір ниток, наприклад, шили червоною ниткою на білій або сірій полотнині.
Сорочки біля коміра та рукавів вишивалися виключно світлими нитками.
У візерунках волинських сорочок переважали орнаментуванні рослинні мотиви, а саме виділялися хміль, хміль-ягідки, сокирки, копита, дубове листя, хрести, розбиті хрести, вилка, баранячі роги, огірочки на дві половини тощо.
Дрібні елементи, що вписувались один в одний, переплітаючись, утворювали гармонійний візерунок.
Крім хрестика, поширеним було занизування – дуже давня техніка, що імітує човникове ткацтво, створюючи чіткі та прості композиції.
Волинська вишивка проста та вишукана водночас.
Немає коментарів:
Дописати коментар