вівторок, 27 травня 2014 р.

Давнє мистецтво Трипілля


      Шість тисяч років тому на землі, яку сьогодні називають Україною, існували численні поселення, деякі з них налічували тисячі будівель і простягалися на сотні гектарів. Коли "історія починалася в Шумері", їхні руїни вже давно були сховані під різнотрав'ям лісостепу між Бугом і Дніпром. Люди, яких ми називаємо трипільцями, заклали підвалини цивілізації на нашій землі.Вони одними з перших почали тут вирощувати хліб і плавити метал, збудували тисячі селищ і десятки поселень - протоміст. Вони прагнули вічного життя, молячись і приносячи пожетви Вищим Силам, створили дивовижні магічні орнаменти, які зачаровують нас і сьогодні...

      Найпопулярнішими орнаментальними елементами були спіраль, меандр та канелюри, поширеним був поліхромний розпис чорною, білою та червоною мінеральними фарбами.Виділяють такі найвживаніші  способи орнаментації: ямки, гребінцеві вдавлення, рельєфні композиції, відбитки шнура або текстилю, рельєфні шишечки, валики по шийці або плечиках, наліпні дужки, насічки, прокреслення зигзагоподібних ліній із кольоровим розписом чи без нього. Часто вплітаються реалістичні зображення рослин, тварин, людини або частин її тіла.
   У системі орнаментації глиняного посуду трипільців виділяють щонайменше 18 схем: хрестовидні; фістонні; метопні і тангетні композиції; горизонтальні S-видні та похилі дуги; вертикально роз'єднані і так звані негативні овали; совиний лик; волюти з листочками на кінцях; трикутники з витягнути вершинами; так звана лицьова схема; хвилясті стрічки; коса сітка; фриз; комети;  похилі дуги.
    Завітавши до нас в етно -центр Ви будете мати можливість ознайомитись із колекцією старовинного посуду та наочно побачити трипільські знаки, які відтворені на дощечках...

понеділок, 26 травня 2014 р.

Скарби українського ужитку


    Віки мовчать. 
Душа не б'є на сполох.
Порожніх слів намножилась лушпа.
І тільки час від часу археолог
Якесь віконце в правду прокопа...
         
 / Ліна Костенко /
   
   Осмислення культурного надбання збагачує духовний світ сучасного українця, виховує бережливе ставлення до пам'ток історії культури, надихає на творчість. Ми не завжди усвідомлюємо, яку унікальну мистецьку спадщину створили наші попередники в царині народної образотворчості. Впродовж століть з України вивозили автентичне мистецтво. Важко сказати скільки ж тих скарбів осіло назавжди в різних куточках світу, а скільки безслідно зникло...
    Наш етно - центр нещодавно поповнила колекція глиняного посуду, родинний образ -  передала все нам родина Фостаковської Ольги Михайлівни із с. Мала Лука Гусятинського р-н. 
    Кожний горщик по - особливому цікавий і має певну цінність. На одному з них зберігся орнамент, два інших із чорної глини, є плетені із лози.
    Колектив бібліотеки щиро дякує Ользі Михайлівні за те, що зуміла зберегти і передала цей посуд для перегляду  відвідувачам етно - центру нашої бібліотеки. 

вівторок, 20 травня 2014 р.

Звичайні будні бібліотеки...


     Працівники бібліотеки №4 для дорослих розпочинають свій робочий день з етно - ексурсів.
     Якщо справді любиш українські звичаї та традиції -  завітай до нас і ми розкажемо тобі про трипільську культуру, побут українського народу та свята. Ви на власні очі побачите український старовинний одяг, колекцію вишитих рушників, прялку, бамбетель і т.д.
   Власними руками зможете доторкнутися до начиння, яким користувались наші діди та прадіди.
    Традиційно у нас представлені виставки різноманітної тематики.   У нас шумно та цікаво і ми завжди раді гостям в етно - центрі, який  відкрито у бібліотеці.
Невдовзі ми знову приємно здивуємо наших читачів...
 

 

субота, 17 травня 2014 р.

Особливі малюнки на склі...


Ангеликом ти біля нас літаєш,
Великі крильця тепер ти маєш,
Пензликом кожної душі торкаєшся,
Та з небес сонцем посміхаєшся....                      
                     вірш Мар'яни  Бортник


     Як добре, коли ти можеш дати початок чогось хорошого і нескінченного... 
     Виставка, яка вперше була представлена в бібліотеці №4 для дорослих, вдруге на літературно - мистецькому фестивалі  "Ї" у Тернополі - насьогодні відкрита для перегляду  у Збаразькому замку. 












   Хочу подякувати Лесі Петрівні - мамі юної художниці, за те, що дала  життя  такій  світлій      дівчині,  як Іринка Муляр, що довірила нам її  надзвичайні роботи, повірила нашій бібліотеці, дозволила бути, жити з нею цей період... 

четвер, 15 травня 2014 р.

Подих сивої давнини

    Сьогодні я побувала в Збаразькому замку і мене переповнюють емоції...
У мене була змога побачити його іншим, отримати задоволення від спілкування з Ольгою Ярославівною Станкевич - начальником відділу обслуговування туризму та Оксаною Володимирівною Горбач- екскурсоводом.
   Збаразький замок розташований в парку, осторонь міста на Замковій горі. Він один із шедеврів фортифікаційного мистецтва Тернопільської області . Побудовали цей замок два брати Збаразькі - Христофор та Юрій. Саме їхнє прізвище і дала назву замку. У братів спадкоємців не було, а тому в 1636 році замок став власністю родини Вишневецьких і перетворився на сімейну резиденцію. У будівлі відреставрованого палацу можна побачити портрети Вишневецьких та їх генеалогічне дерево. 
    З 1994 року Збаразький замок входить до комплексу споруд Збаразького державного історико- архітектурного заповідника.               

    У залах замку розміщені старовинні серванти, шафи, столи, крісла ручної роботи. Коли дивишся на їхню красу, то розумієш, які майстри були талановиті ...І воодночас мене переповнює гордість за них, адже це мої земляки про яких варто знати, берегти пам'ять і розповідати наступним поколінням.
    Вишивка теж тут має особливе місце. Волинь представлена особливою технікою виконання - гладь, качалочка. Карпатам притамані такі кольори: чорний, коричневий, зелений, жовтий. Борщівська - темні кольори, багато чорного, церковна вишивка.
     В інших залах представлені роботи художника Володимира Олещука, який народився в Тернополі. Ікони виконані у стилі українського бароко та представлені яскраві неординарні живописні полотна.
    Мені приємно, що працівники замку щиро прийняли виставку: "Я вірила у прекрасне" Іринки Муляр, яка була вперше презентована у бібліотеці №4 для дорослих міста Тернополя. Сьогодні вона була урочисто відкрита саме там.


субота, 10 травня 2014 р.

Чи є в світі щось світліше (До Дня матері)


  Мама, мамочка, матуся...Скільки спогадів і тепла у цьому слові. Немає на землі людини ближчої за маму. Мама - це добрі очі,  дбайливе серце, ласкаві руки. Подарувати життя маленькій людині, вигодувати й виростити її, оберігати від негараздів, жертвувати собою заради щастя дітей - це і є найблагородніше покликання на землі - бути мамою.
     У другу неділю травня в Україні відзначають одне з головних родинних свят - День матері.

    Корені свята досить глибокі: ще з ХVII по ХІХ століття у Великій Британії відзначали Материнську неділю - четверту неділю Великого посту, присвячену вшануванню матерів у всій країні.

    Та світового поширення свято набуло після визнання та утвердження в США. Проста американка Анна Джервіс в знак своєю безмежної любові до померлої матері зініціювала проведення такого свята і надіслала листи в численні інстанції з пропозицією один день в році присвятити вшануванню матерів. 1914   року другу неділю травня оголосили національним святом на честь усіх американських матерів.

    В Україну свято потрапило з діаспори (у 1928 році вперше його влаштував для української громади Союз українок Канади). У 1939 році це свято в Україні заборонили і офіційно воно повернулося за часів Незалежності (згідно з указом Президента України від 10 травня 1999 року).
                    Здоров'я, світлої радості, миру, шани і любові від дітей,
                                                           дорогі матері!



У бібліотеці №4 для дорослих пройшов цикл заходів "Все починається з родини", приурочених Міжнародному року сім'ї та Дню матері:
- виставка-порада "Сімейна гармонія - баланс почуттів та розуму",
- година цікавих порад для молодих матерів "Мати - символ до-
бра на землі",
- майстер-клас "Усі квіти - матерям", який провела Болдіна Анна