Сьогодні я побувала в Збаразькому замку і мене переповнюють емоції...
У мене була змога побачити його іншим, отримати задоволення від спілкування з Ольгою Ярославівною Станкевич - начальником відділу обслуговування туризму та Оксаною Володимирівною Горбач- екскурсоводом.
Збаразький замок розташований в парку, осторонь міста на Замковій горі. Він один із шедеврів фортифікаційного мистецтва Тернопільської області . Побудовали цей замок два брати Збаразькі - Христофор та Юрій. Саме їхнє прізвище і дала назву замку. У братів спадкоємців не було, а тому в 1636 році замок став власністю родини Вишневецьких і перетворився на сімейну резиденцію. У будівлі відреставрованого палацу можна побачити портрети Вишневецьких та їх генеалогічне дерево.
З 1994 року Збаразький замок входить до комплексу споруд Збаразького державного історико- архітектурного заповідника.
У залах замку розміщені старовинні серванти, шафи, столи, крісла ручної роботи. Коли дивишся на їхню красу, то розумієш, які майстри були талановиті ...І воодночас мене переповнює гордість за них, адже це мої земляки про яких варто знати, берегти пам'ять і розповідати наступним поколінням.
Вишивка теж тут має особливе місце. Волинь представлена особливою технікою виконання - гладь, качалочка. Карпатам притамані такі кольори: чорний, коричневий, зелений, жовтий. Борщівська - темні кольори, багато чорного, церковна вишивка.
В інших залах представлені роботи художника Володимира Олещука, який народився в Тернополі. Ікони виконані у стилі українського бароко та представлені яскраві неординарні живописні полотна.
Мені приємно, що працівники замку щиро прийняли виставку: "Я вірила у прекрасне" Іринки Муляр, яка була вперше презентована у бібліотеці №4 для дорослих міста Тернополя. Сьогодні вона була урочисто відкрита саме там.
Немає коментарів:
Дописати коментар