Етно - екскурс в історію

    Цьогоріч пройшов фестиваль "Дзвони Лемківщини", приурочений до 70 річчя депортації українського населення...

      

      Лемки - етнографічна група горян, що сформувалась на теренах Ужанського НПП протягомісторичної доби, відзначалась своєрідною етнокультурною спадщиною.

      Вона заселяла в основному верхів'я басейнів річок Попраду, західна Словаччина, Ужа та Боржави (Україна).

     Територія завдовжки 149 км і завширшки 50-60 км протягом історичного процесу етногенезу лемків отримала етнографічну назву "Лемківщина". На якій проживало до 300 тисяч лемків.

    У княжу добу південна частина Лемківщини спільно із Закарпаттям, починаючи з 10 ст. і до 1020-х. років входили у сферу Київської держави. з північної Лемківщини до складу Київської держави (пізніше Галицько - Волинської держави) входила її східна частина до Дуклянського перевалу.
    В історії лемків і Лемківщини було чимало світлих памятних сторінок, але були і трагічні події... Та незважаючи на різні спроби асиміляції і денаціоналізації лемків, їхню депортацію у повоєнні роки етнографічна група збереглася. У збереженні субетносу лемків чим але значення мала їх споконвічна прив'язаність та любов до рідної землі, мальовничих гірських ланшафтів Бескид з якими пов'язана їх історична доля іф які стали своєрідним географічним символом Лемківщини.
    У минулому села на Лемківщині засновувались за волонським правом.
     Своєрідні екологічні умови гірських ланшафтів вплинули не лише на різні види господарської діяльності, лемківські поселення, але й на ментальність, їх етногенез. Лемки відзначаються багатою етнографічною спадщиною. Під цим поняттям розуміється їх матеріальна, духовна культура, господарські інфраструктурі, релігійні культурі, народних традиціях, звичаях, фольклорі, пісенному репертуарі, місцевому говорі.
     Не зважаючи на периферійне розташування Лемківщини в Україні лемкам належить вагомий внесок в загальну українську культуру. З стародавніх родів, переважно священичих родин, походить  чимало відомих релігійних і культурних діячів. Кардинал Сильвестр Сембратович, митрополит Йосип Сембратович, коипозитор М.Вербицький (автор музики державного гімну), відомий співак М.Менцінський, професор В.Кубійович, співачки сестри Марія, Ніна, Даніїла Бойко. Чимало відомих вчених дала лемківська земля. Професор Вислоцький - працював у Варшавському університеті, Краківському - професор Чирнявський, у Чернівецькому - професор Гладишівський.
    В 1946 - 1947 р.р. Лемківщина зазнала найбільшої в її історії катастрофи. Із польської частини Сянської улоговини було депортовано близько 130 тисяч осіб. З української частини Надсяння із сіл Дідова, Локіть, Верхній Дзвіняч, Нижня Тарнава, Верхня Тарнава, Соколики, Буковець, Беньова, Сянки було департовано понад 9 тисяч осіб. Це підірвало не лише економічне положення лемків, але й спричинилося до збіднення їх етнічної спадщини...

                               1- 2 серпня в Монастириському р-н пройшов  XVI Всеукраїнський фестиваль Лемківської культури "Дзвони Лемківщини"