ЕТНОТЕКА

                          Україна 29 січня вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами.                               Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.        Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР.                         27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського ...

          Сьогодні, 22 січня, в день проголошення в 1919 році акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, відзначається День Соборності України.       Офіційно свято було встановлено в 1999 році указом Леоніда Кучми. 22 січня також є датою інших пам'ятних подій української історії. У 1918 році в цей день була оголошена незалежність Української Народної Республіки. А роком пізніше в цей же день відбулося об'єднання УНР і ЗУНР. У 1990 це свято відзначили акцією "живий ланцюг" - мільйони людей від Києва до Львова взялися за руки, відзначаючи День Соборності.                                                 Велична і свята, моя ти Україно,                                        ...

       Ідея соборності для українців завжди була актуальною та наріжною. Підтвердження розуміння українським народом єдності – незалежно від політичних кордонів, які розділяли нашу територію, – можна знайти у різних епохах            Свято День Соборності України щороку відзначається в одну й ту ж саму дату – 22 січня. Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.     Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.    Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки   і Західноукраїнської Народн...

       Опівночі перед Водохрищами вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Набрана з річки опівночі перед Водохрищами вода — цілюща; вона зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.      Ще за тиждень перед Водохрищами колись парубоча громада, а пізніше окремі господарі — «спеціалісти» прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою і обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували — теж з льоду — престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата».    Ранком у церкві відбувається Богослуження. По Богослуженні весь народ іде процесією на річку до хреста.    Коли вже воду освячено, люди підходять до ополонки і набирають у свій посуд води.    Після водосвяття всі люди повертаються до своїх хат... Поки мати або старша дочка подасть на стіл обідати, батько бере з-за образу Божої Матері ...

 

 

 

           Сію, сію, засіваю, з Новим роком Вас вітаю!       Перший посівальник на Новий Рік звичайно буває і першим «полазником» — приносить до хати щастя. За народнім віруванням дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому й посівати дівчатам не годиться.                     На Слобожанщині першого посівальника господиня просить сісти на порозі — «щоб кури сідали та курчат висиджували». Зерно після посівальника збирають і віддають курям — «щоб добре неслися».        Колись були такі добрі господині, що сміття з хати не виносили від Святого Вечора аж до Нового Року — «щоб не винести з ним і своєї долі». Ранком на Новий Рік те сміття все ж таки виносили і сипали на одну купу в саду; там його підпалювали, воно горіло, і вогонь той мав чудодійну силу — ним обкурювали садові дерева, «щоб ліпше родили». Гуцули стр...

  Чародійна ніч…        Серед нашого народу існує поетичне повір’я, що новорічна ніч для віруючих людей «розкриває небо, і вони можуть просити у святих все, що їм забагнеться: перетворення води на вино, каменя — на хліб, глини — на мід».        На Гуцульщині в цю ніч ґаздиня бере опівночі на голову чоловічу шапку і з хлібом та коновкою виходить до води. Там вона тричі занурює хліб у воду і примовляє: «Не хліб ся купає в воді, але я — в здоров’ї і силі!» Набираючи води в коновку, вона примовляє: «Я не беру воду, але мід і вино!...» Повертається ґаздиня до хати, всі сплять — ніхто нічого не чує. Вона навшпиньках, без найменшого шелесту підходить до своїх дітей і торкається їх голів мокрим хлібом, примовляючи: «Абисьте були такі величні, як святий Василь величний». У коновку ґаздиня кидає кілька срібних монет. Ранком на Новий Рік вся родина вмивається тою водою, і це «принесе щастя на гроші через увесь рік!»      Ранком на «...

Донато Каррізі  «Ловець невинних душ »     Події детективного роману «Ловець невинних душ» розгортаються в Римі, що постає з уяви автора зовсім не таким, до якого всі звикли. Місто архітектурних шедеврів і мистецьких насолод окутане цілим павутинням злочинів на тлі містицизму. Люди безслідно зникають, як-от звичайна студентка із зачиненої зсередини квартири. Поліція вже незабаром розвела руками, і за пошуки дівчини взявся Маркус — спеціаліст із аномалій, що має здатність бачити послання зла в найзаплутаніших злочинах. На своєму шляху він зустрічає Сандру — інспекторку-криміналістку, чия робота полягає у фотографуванні місць, де сталося вбивство. Поки Маркус і Сандра намагаються розв’язати таємничу загадку, перед їхніми очима відкривається жахливий світ, схований у темних нетрях Рима. Світ так само досконалий, як і жорстокий. Світ гріхів і смерті. Коллін Гувер « Без Меріт»      У цьому зворушливому романі авторка наголошує на важливості чесності в с...

Цар-колос, 1949р.

 

     Різдво є одним з головних християнських свят, яке вирізняють унікальні звичаї і традиції, а також власні символи.     В Україні традиції святкування Різдва Христового передавалися від покоління до покоління. Наші прадіди чекали цього свята весь рік і ретельно до нього готувалися.    6 січня з появою першої зірки українці сідають за щедрий, але пісний стіл. Святий вечір прийнято проводити у колі всієї родини.   Святкова вечеря традиційно складається із 12 страв, які символізують 12 апостолів. Головною різдвяною стравою є кутя - пшенична або ячмінна каша з родзинками, маком, медом і горіхами.     У Святвечір до хати приносять дідух - житній, пшеничний або вівсяний сніп. Він символізує урожай, добробут, дух предків і є оберегом роду.   Колядування стало важливою традицією Різдва.  Колядники починають ходити по будинках із Святого вечора. Часто вони носять із собою на палиці велику зірку - вона символізує Віфлеємську, яка озна...